Удосконалення предметно-методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури в умовах змішаного навчання

Abstract

У статті обґрунтовано теоретико-методичні засади удосконалення предметно-методичної компетентності майбутніх учителів фізичної культури в умовах змішаного навчання. Розглядаються питання модернізації вітчизняної системи вищої педагогічної освіти, актуалізовано проблему розробки траєкторії професійного розвитку педагога нової української школи на засадах компетентнісного підходу. Виявлено сутність та визначено структуру поняття «предметно-методична компетентність майбутнього вчителя фізичної культури» як узагальненої мети та результату його професійної майстерності, що характеризується інтеграцією теоретичних знань за спеціальністю, які забезпечують орієнтування в сучасних концепціях організації фізкультурно-оздоровчої діяльності; а також умінь добирати методики оздоровлення та розробляти технології підвищення рівня рухової активності учнівської молоді; навичок організації партнерської взаємодії з батьками та колегами з метою підвищення якості освітнього процесу з предмету «Фізична культура». Визначено основні напрями удосконалення предметно-методичної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури в умовах змішаного навчання на прикладі вивчення дисципліни «Сучасні фізкультурно-оздоровчі технології»: на організаційному рівні – визначення результатів навчання, добір стратегій оцінювання, конструювання курсу, визначення оптимальної частки очної та онлайн компонент; на змістовому рівні – структурування матеріалів (теми, завдання, програмні запитання), що є професійними за змістом і освітніми за формою, передбачають контекстне моделювання майбутньої фізкультурно-оздоровчої діяльності; на процесуально-технологічному рівні – використання комплексу інструментів та практик, що сприяють професійній адаптації здобувача освіти до майбутньої діяльності і забезпечуються активними методами (проблемне навчання, дискусія, аналіз навчально-методичних ситуацій, вирішення навчально-методичних завдань, гейміфікація, творча самостійна робота, моделювання професійно-методичної діяльності та ін.) та засобами (мультимедійні навчальні посібники, лекції-візуалізації, інтерактивні навчально-методичні завдання, портфоліо) навчання; на рефлексивному рівні – використання з освітньою та діагностичною метою різних форм відповідей: усних; письмових (графічних); з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.