Герб Куріньки і печатка Курінеької сотні

Abstract

Геральдика міст і містечок нашого краю, як і всієї Гетьманщини, своїм корінням сягає здебільшого XVII ст. Геральдична символіка сотенного містечка Куріньки доби Гетьманщини відома з численних відбитків печатки Курінської сотенної канцелярії, зафіксованих на документах 1760-1770 років. Герб Куріньки розглядається в міській символіці Лохвиччини. Як повідомляється в журналі “Науковий світ” (2010, № 6), колишній Лохвицький повіт Полтавської губернії - нинішня територія Лохвицького району Полтавщини й Варвинського району Чернігівщини - регіон, віддавна славний своїми козацькими традиціями. Тоді, за адміністративним поділом Лівобережної Гетьманщини XVIII ст., ці землі, як і село Яцини (нинішнього Пирятинського району), входили до складу двох полків - Прилуцького та Лубенського; статус сотенних міст тут мали Лохвиця, Чорнухи, Барва, Городище, Сенча, Янишпіль (Брисі), а також містечко Курінька. У XIX ст. майже всі давніші сотенні центри Лохвиччини, разом із ними й Курінька, дістали підтвердження свого містечкового статусу. Як доведено, геральдична символіка містечка Куріньки, а також і інших містечок Лохвиччини та Лубенського козацького полку є яскравою сторінкою в історії символіки української козаччини ХУІІ-ХУІІІ століть. І, як наголошує в “Науковому світі” дослідник В. Панченко, цей факт - використання згаданих гербів на печатках козацьких урядових установ, тісний зв’язок їхньої тематики зі світоглядом українських степових лицарів - більш ніж достатній аргумент для того, щоб пам’ятки старої емблематики були використані й сьогодні відроджені в юридичному вжитку відповідних давніх населених пунктів.