“...У вічнім протистоянні минало життя” Олеся Гончара

Abstract

В статті йдеться про події 1946-1949 років що стосуються оповідання “Модри Камень”, про це згадує Олесь Терентійович у датованому 14 квітня 1993 року діарійному спомині у 3-му томі “Щоденників” [2, т. 3, с. 465]. Прикро лише, що творче життя Олеся Гончара збігло у вічнім протистоянні, що цей митець не міг сповна зреалізувати подарований йому Господом письменницький талант. Із протистоянь, однак, зродилися слава й шана видатному художникові слова, який віддав себе до останку Україні. А вона, “нова Вкраїна”, як сказав письменник, краєзнавець, літературознавець Петро Ротач, “свіжі квіти / Не забуде сину принести”. Найкращі квіти славному Олесеві Гончару принесли його сучасники, несуть і нестимуть його нащадки, бо дорогу Правди, Честі ніколи не заступлять злі сили. Вони перемагають на якусь мить, а потім безповоротно відлітають у морок. Цього справедливого і всесильного закону людського буття ніхто не змінить. І - ніколи.