Рух за українізацію освіти у період національно-демократичної революції 1917–1921 років: історіографічний вимір

Abstract

Статтю присвячено аналізові відображення в новітній українській історіографії руху за українізації освіти у добу Української національнодемократичної революції 1917–1921 років. З’ясовано, що в історіографічному дискурсі проблематика українізації освіти окресленого періоду представлена загалом репрезентативно. Виявлено, що історики звертали уваги на такі аспекти як-от суспільно-політичні умови, сутність та особливості державної політики у сфері освіти; місце і роль педагогічних кадрів у піднесенні національного руху за побудову української освіти; ціннісно-світоглядні засади освітньої реформи та педагогічна думка; організатори освіти та лідери руху за українізацію шкільництва; сутність змін в структурі, змісті, методичних та організаційнопедагогічних засадах освіти і виховання дітей та молоді; історичне значення, здобутки та прорахунки в українізації тогочасного освітнього простору, його подальший розвиток в більшовицькій політиці українізації 1920-х років тощо.