Сутність загальноприйнятих методів навчання іноземним мовам

Abstract

Сьогодення вимагає знання іноземних мов задля уникнення бар’єрів спілкування між людьми всього світу. Таким чином вивчення іноземних мов є актуальним майже в будь-якому віці. Мета цієї статті - розгляд загальноприйнятих методів та визначення ефективності кожного з них під час навчання. Для досягнення вільного володіння іноземною мовою необхідно іншомовну комунікативну компетентність поділити на ряд компонентів та розвивати їх як поодинці, так і в комплексі. Кожна з моделей є окремим та самостійним методом, який можна використовувати для вдосконалення певних компонентів іншомовної комунікативної компетентності. До основних компонентів належать: розвиток мовлення, письма, читання, а також вивчення лексики. У науковій літературі не існує єдиного підходу і щодо визначення структури іншомовної комунікативної компетентності, оскільки загальний вигляд цієї компетентності можна подати у сукупності таких компонентів, як лінгвістична, соціолінгвістична та прагматична компетенції. Тому, зупинитись на конкретному методі, як ідеальному для формування компетентності, не можливо, оскільки кожен з них має свої недоліки та переваги. Формування іншомовної комунікативної компетентності вимагає тривалого та ретельного вивчення матеріалу, що пропонується вчителем, який використовує певний метод.