Формування креативності у дітей дошкільного віку

Abstract

У статті розкрито актуальність проблеми формування креативного потенціалу особистості. З’ясовано сутність, характеристику дефініції «креативність» та описано погляди науковців на структуру креативності. Зазначено, що не існує єдиного трактування поняття «креативність» та наявні різні підходи до її формування. Креативність є багатовимірним утворенням та визначається як здатність до творчої діяльності, як комплекс інтелектуальних, особистісних властивостей індивіда, прояв індивідуальності та її здатність самостійно ставити проблему, створювати нові та оригінальні ідеї, виходити за межі заданої ситуації, нешаблонно розв’язувати завдання, досягати незвичних результатів. Визначено зміст поняття «креативність дитини дошкільного віку». Показано, що креативність є базовою якістю особистості дошкільника поряд із спостережливістю, самостійністю, ініціативністю, відповідальністю, чуйністю, справедливістю. Вказано, що дошкільний вік є сенситивним для становлення творчої діяльності та розвитку креативності, оскільки у цей віковий період дитина активно накопичує знання та оволодіває необхідним для творчості досвідом, виявляє допитливість, спостережливість, прагне пізнавати нове. Інтенсивний розвиток пізнавальної та особистісної сфери, включення у різноманітні види діяльності є підґрунтям розвитку креативності. На основі аналізу результатів наукових досліджень та педагогічної практики зроблено висновок про необхідність урахування умов для становлення та реалізації креативного потенціалу дошкільника. Зокрема, створення необхідного розвивального середовища, що випереджає розвиток дитини; забезпечення позитивного психологічного клімату, який передбачає наявність доброзичливої атмосфери як у сім’ї, так і в закладі дошкільної освіти; надання дитині свободи у виборі діяльності, засобів її виконання, способів дій та максимальне уникнення чіткої регламентації; сприяння формуванню пізнавальної мотивації, пізнавальної активності шляхом створення необхідних умов для творчої діяльності дитини; сприяння розвитку уяви, критичного мислення, формування уміння комбінувати раніше відомі способи дій з новими, здатності відмовлятися від шаблонності мислення, пропонувати незвичні варіанти та знаходити альтернативи у вирішенні по-даних завдань.