Роль майстерень військового ЗВО у формуванні технологічної компетентності курсантів

Abstract

Модернізація системи вищої освіти України, її орієнтація на оновлення змісту, форм і методів підготовки загострюють проблему формування професійної компетентності фахівців в умовах сьогодення (Глузман, 2009; Манько, 2000). З огляду на це, питання формування всіх складників професійної компетентності здобувачів вищої освіти набуває значної гостроти, адже фахівець, володіючи різноманітними педагогічними та виробничими технологіями зможе якнайкраще розв’язати сучасні проблеми обраної ним галузі професійної діяльності. Увага до технологічної компетентності майбутніх фахівців військової справи зумовльоє пошуки ефективних шляхів, які забезпечують гарантоване досягнення якісного результату їхньої професійної діяльності. Вивчення освітніх технологій за кордоном пов’язане з іменами Б. Блума, Д. Брунера, М. Вулмана, Г. Грейса, Дж. Керала, М. Кларка, П. Мітчелла, Р. Томаса, Д. Хамбліна та ін.; вагомий внесок у дослідження теоретичних і методичних основ освітніх технологій зробили відомі педагоги Ю. Бабанський, В. Беспалько, М. Бершадський, П. Гальперин, М. Кларин, Л. Ланда, Г. Селевко, Н. Тализіна та ін. В українській теорії та практиці освіти технологічний підхід засновано А. Алексюком, Я. Бурлакою, І. Зязюном, В. Лозовою, І. Підласим та ін.; дослідженням освітніх технологій займаються відомі українські вчені С. Гончаренко, В. Євдокимов, В. Онищук, А. Нісімчук, О. Падалка, Г. Сазоненко, І. Смолюк, С. Сисоєва та інші.