Ідеї національного виховання у педагогічній спадщині Василя Сухомлинського

Abstract

Василь Сухомлинський – заслужений вчитель України, лауреат Державної премії імені Т. Г. Шевченка. Саме він допоміг розвиватися і збагачуватися педагогіці у 20 столітті. Велика, самобутня спадщина вченого з плином часу привертає все більше уваги. Сухомлинський пише, що справжня мудрість вихователя, батька, матері, педагога – в умінні дати дитині щастя. Щастя – це не тільки здатність відчувати радість буття, задоволення своїх різноманітних потреб, а й уміння гідно долати неминучі біди, нещастя та обмеження. Василь Олександрович Сухомлинський (1918–1970) – засновник новаторської педагогіки, письменник, з 1957 р. член – кореспондент АПН РРФСР, заслужений учитель України з 1958 р., Герой Соціалістичної Праці з 1968 р. Народився в с. Василівка Кіровоградської області в родині селянина – бідняка. В 1938 р. заочно закінчив Полтавський педагогічний інститут. Працював учителем української мови та літератури, завучем, директором школи, з 1948 р. і до останніх років життя керував Павлиською середньою школою в Кіровоградській області.