Науково-педагогічна діяльність В. Лобурця

Abstract

Потужним джерелом удосконалення вищої освіти України є історико-педагогічний досвід загалом та освітні практики яскравих персоналій педагогів-новаторів, зокрема. Останні неодноразово брали на себе відповідальність за розширення векторів освіти, апробацію новітніх методів і прийомів навчання та виховання, стаючи для молодого покоління не тільки наставниками, а і прикладом самовідданого служіння Україні, народу. Серед них був відомий учений і талановитий педагог, організатор наукової роботи, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік УАІН Василь Єгорович Лобурець (1930–2006). За плідну науково-педагогічну діяльність його було нагороджено Орденом трудового красного прапору (1966), знаком «Відмінник народної освіти» (1970), медаллю «За доблесну працю» (1970), бронзовою медаллю ВДНГ СРСР «За досягнені успіхі в розвитку народного господарства СРСР (1983), медаллю А. С. Макаренка (1988) тощо. Погляди педагога, відбито в наукових і публіцистичних працях, підручниках, посібниках, методичних матеріалах, є свідченням глибини й потужності національної педагогічної думки. Багатогранний науково-педагогічний доробок В. Лобурця має загально-педагогічну цінність, оскільки становить підґрунтя дослідження актуальних проблем розвитку вищої освіти України в історико-педагогічному вимірі.