Управлінська компетентність майбутнього менеджера сфери обслуговування: організаційний та методичний компоненти

Abstract

У статті представлено аналіз процесу формування управлінської компетентності майбутніх фахівців сфери обслуговування (на прикладі готельно-ресторанної справи) у ході професійної підготовки в закладах предвищої та вищої освіти. На основі опрацювання досліджень науковців із дотичних питань виокремлено низку організаційних та методичних компетентностей; дефініцію «управлінська компетентність майбутніх менеджерів сфери обслуговування» потрактовано як полікомпонентну динамічну комбінацію управлінських знань, організаційних умінь, навичок навчати персонал, способів мислення, поглядів, цінностей, відповідних особистісних якостей, зреалізовану на рівнях передвищої та вищої освіти в галузі знань 24 Сфера обслуговування, спеціальності 241 Готельно-ресторанна справа. Доведено, що структурно така компетентність є інтегрованим комплексом загальних («м’які» навички) і спеціальних («тверді» – фахові, предметні, управлінсько-професійні навички) компетентностей та визначає здатність майбутнього менеджера успішно вести професійну діяльність, цілеспрямовано підвищувати фаховий рівень управління й лідерства в підпорядкованому йому колективі працівників готельно-ресторанного підприємства, будувати кар’єру та творити власну концепцію життєвого успіху. До організаційних компетентностей віднесено: знання – теоретичних основ організації процесу надання послуг, форм, засобів, методів та прийомів організації пізнавальної діяльності персоналу; структури, психолого-педагогічних аспектів спілкування в підприємстві чи дорученому колективі; видів формальних, напівформальних і неформальних методів прийняття й реалізації рішень; уміння – аналізувати організаційні середовища, готувати стратегічні та оперативні плани, відповідні заходи і процедури; реалізувати завдання з опорою на позитивні сторони кожного працівника. До методичних компетентностей належать: мобільність знань (постійне відновлення інформації для успішного рішення завдань у конкретних умовах); гнучкість методів (застосування методів залежно від умов); критичність мислення (творчість, нестандартність, оригінальність задуму); відповідальність за власні дії та рішення щодо кваліфікованого навчання персоналу.