Підвищення кваліфікації вчителя у ХХІ столітті як елемент його професійно-педагогічної підготовки

Abstract

Питання підвищення кваліфікації стосується усіх сфер людської діяльності. Педагог же, як передовий носій нових знань, має чи не в першу чергу поліпшувати свої професійні якості, удосконалювати власні знання, уміння й навички. Більше того, питання підвищення кваліфікації вчителів є їхнім обов’язком відповідно до чинної нормативно-правової бази України. Так, відповідно до частини 2 статті 54 та частини 6 статті 18 Закону України «Про освіту» кожен педагогічний працівник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний підвищувати власний професійний рівень, педагогічну майстерність, підвищувати свою кваліфікацію. Мається на увазі опановування новими та вдосконалення вже набутих компетентностей у межах своєї професійної діяльності або галузі знань. Процедура підвищення кваліфікації регламентується статтею 59 Закону України «Про освіту» та Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науковопедагогічних працівників. Відповідно до першого нормативно-правового акту усі педагогічні та науково-педагогічні працівники мають на постійній основі займатися самоосвітою, брати участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-яких інших видах і формах професійного зростання.