DSpace
 

DSpace of Korolenko Poltava National Pedagogical University >
Наукові видання >
Біологія та екологія >
2021(1) >

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18117

Назва: Берегиня Криворудського дендропарку
Автори: Бабарика, В.
Ключові слова: Криворудський дендропарк
ювілей
Дата публікації: 2021
Короткий огляд (реферат): Криворудському дендропарку пощастило. За 60 років доля посилала йому людей, котрі його плекали і любили. Вона розпорядилася так, що 15 років разом з ним була жінка, безмежно закохана в природу. Все своє життя вона боролася за її збереження, допомагала створювати і розширювати заповідні об’єкти. Олена Миколаївна Байрак – доктор біологічних наук, професор, член Ради ботанічних садів і дендропарків України. З Криворудським дендропарком познайомилася вона у 2002 році. У цей час разом з аспіранткою Панасенко Тетяною збирали матеріали для написання наукового видання «Парки Полтавщини: історія створення, сучасний стан дендрофлори, шляхи збереження і розвитку». Книга видана у 2007 році. Автори монографії О.М. Байрак, В.М. Самородов, Т.В. Панасенко. Я ніколи не забуду першу зустріч Олени Миколаївни з парком і мою з Оленою Миколаївною. Це був червень 2002 року. У Криворудській школі готувалися до випускного вечора. Були всі дуже зайняті. Вчителька біології приймала останній екзамен. На порозі школи з’явилися дві жінки, які хотіли познайомитися з парком. Директор школи доручив мені їх супроводити. До парку від школи рукою подати. По дорозі я їм розповіла все, що знала про історію створення парку. Всього кілька речень. Перейшли дорогу і вже ми у парку. І тут почалося найцікавіше. Зрозумівши, що я нічим більше їм не допоможу, вони дістали записники і почали працювати. Мені лишилося тільки спостерігати за ними. Говорили на якійсь, не зрозумілій для мене мові. Ботанічні назви, латинь. Мені було цікаво спостерігати за їх натхненною роботою. Їсти відмовилися, частенько пили воду. На мене не звертали уваги. З’їли трохи вишень чи черешень. Так тривало шість годин. Працювали вони б і далі, але згадали, що Тетяні треба їхати на Полтаву. Ми вийшли з парку, знайшли попутку до Семенівки. Олена Миколаївна дістала гроші і дала Тетяні на дорогу, не звертаючи уваги на її заперечення. Потім висловила своє здивування, що не відвідала раніше такого чудового парку, хоча читала декілька статей про його засновника Лопату Сергія Марковича. Я відразу отримала перше завдання. Необхідно було описати деревні породи на пришкільній території і збирати матеріали про історію створення і становлення парку. Я сказала, що за спеціальністю я математик. Олена Миколаївна засміялася і з того моменту я і деякі мої колеги стали екологами, дослідниками, природоохоронцями, а потім і паркобудівниками.
Опис: Бабарика В. Берегиня Криворудського дендропарку. Біологія та екологія : наук. журн. Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. Полтава, 2021. Т. 7, № 1. С. 109-111.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/18117
Розташовується у зібраннях:2021(1)

Файли цього матеріалу:

Файл Опис РозмірФормат
Babarika.pdf136,1 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити
Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

 

Valid XHTML 1.0! Програмне забезпечення DSpace Авторські права © 2002-2005 Массачусетський технологічний інститут та Х’юлет Пакард - Зворотний зв’язок