Професор О. О. Іллічевський (1865–1941): святковий портрет в інтер’єрі епохи

Abstract

Восени 2020 року виповнилось 155 літ Полтавському сільськогосподарському товариству та 100 – Полтавському державному аграрному університету (ПДАУ). Пряме відношення до них має і герой цієї розвідки – Олімпій Олександрович Іллічевський (Самородов, & Кигим, 2015). Ровесник Полтавського сільськогосподарського товариства – він теж ювіляр. Постать цього достойника має пряме відношення до історії сучасного Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Тож маємо можливість згадати цю непересічну особистість. Крім цього¸ Олімпій Олександрович дотичний до історичного поступу багатьох інших організацій та установ Полтавщини (Самородов, & Кигим, 2015). І це не тільки згадані вище, а й Полтавська сільськогосподарська дослідна станція імені М. І. Вавилова та Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. До діяльності усіх цих інституцій мав певне відношення не лише ювіляр, а також члени його родини (Халимон, & Самородов, 2005). Це, передусім, син – відомий український ботанік Сергій Олімпійович Іллічевський і донька – учений-агроном Валентина Олімпіївна Іллічевська, для яких 2020 рік теж ювілейний. Адже у згаданому році С. О. Іллічевському виповнилося 125 років від дня народження, а В. О. Іллічевській – 120 років.