Догматичні смисли драми Святителя Георгія (Кониського) “воскресіння мертвих”

Abstract

Українська драма-мораліте «Воскресеніє мертвих», написана 1746 року видатним викладачем Києво-Могилянської академії Георгієм (Кониським), має суттєву догматичну складову й постає не лише морально-повчальним, але й віроповчальним твором. Як засвідчує аналіз тексту дидактичної п’єси Георгія (Кониського), в ній у художній спосіб утверджені не тільки есхатологічні догмати (догмат про майбутнє воскрешення Богом усіх померлих людей та догмат про Страшний Суд). У творі ми знаходимо й вияв віри у Пресвяту Трійцю, сповідання Христа Богом та Людиною, усвідомлення величі й значення Спокутної Жертви, переконання в безсмертності людської душі, характерне для теїзму визнання Божого піклування про світ та ін. Ретельне вивчення догматичного виміру драми «Воскресеніє мертвих» сприяє кращому розумінню філософських і богословських поглядів святителя Георгія (Кониського), а отже, й спростуванню певних невірних інтерпретацій його творів.