Прагмарелевантні засоби вираження суб’єктивної оцінки в щоденниковому дискурсі

Abstract

Уся мовна картина світу пройнята категорією оцінки. Мета тексту й слова – змусити оцінювати його зміст, створювати відповідний “суб’єктивний настрій”. Категорія оцінки виявляється на різних мовних рівнях, утілюючи прагматичну функцію мови. На особливому значенні прагматичного компонента та його зв’язку з категорією оцінки наголошують багато дослідників. Оцінка, крім усього, визначає мотивацію людських учинків. Вона має як суб’єктивний,так і об’єктивний характер, оскільки, з одного боку, зумовлена тими якостями, які властиві об’єктам, реаліям мовної діяльності, а з іншого – залежить від суб’єкта оцінки, його ставлення до описуваної реалії. Отже, оцінка – суб’єктивний спосіб вираження цінності об’єкта. Проте маємо підстави твердити, що вияв оцінки реалізується не лише у ставленні суб’єкта до об’єкта. Він також пов’язаний з авторським прагненням виділити предмет оцінки, звернути на нього чи його ознаки, дії увагу реципієнта, переконати його тощо. У статті розглянуто суб’єктивну оцінку як іманентну характеристику щоденникового дискурсу. Виокремлено найяскравіші семантичні типи суб’єктивної оцінки, а також з’ясовано прагмарелевантні засоби вираження кожного з них на лексичному, словотвірному, морфологічному й синтаксичному рівнях. Проаналізовано особливості репрезентації оцінки в структурах de re і de dicto, різноманітних синтаксичних конструкціях, стилістичних засобах та на рівні тексту загалом.