Конфлікти у новій українській школі: від боротьби з булінгом до розв’язання протиріч розвитку

Abstract

У статті розкрито соціально-психологічні особливості конфліктів у новій українській школі. На основі вивчення, систематизації наявних наукових визначень «конфлікту» та можливості їх використання в умовах нової української школи, запропоноване авторське його розуміння як актуалізованих у свідомості та взаємодії учасників освітнього процесу протиріч, які змінюють систему ставлень і не дозволяють останнім співіснувати у незмінному вигляді, спонукають до трансформації суперечливих позицій, цілей, інтересів, установок тощо. Уточнено психологічний зміст понять: «конфліктна ситуація» як структурна одиниця, в якій представлені всі властивості конфлікту (часові та просторові границі визначаються проміжком часу, за який не відбувається якісних змін у перебігу конфлікту); «конфліктна діяльність» (трудова, спілкування, ігрова, самодіяльна), яка характеризується певними суперечностями мотивації особистості, способів і засобів її активності та предметно-результативних перетворень довкілля і самої себе. За результатами системного аналізу структурно-динамічних характеристик розроблена модель перебігу конфлікту в закладі освіти (школі), що передбачає суб’єктивність сприйняття людиною наявних об’єктивних протиріч, когнітивну активність людини, детерміновані конфліктом. Виявлені конструктивні сили, можливості діалектичних і каузальних конфліктів, які мають розв’язуватися у новій українській школі. За результатами емпіричного дослідження з використанням наявних у психологічній науці методологій, подана характеристика конфліктів у новій українській школі.