Емоційна залежність у романтичних стосунках: роль несприятливого дитячого досвіду та ранніх дисфункціних схем

Abstract

Емоційна залежність – це стійкі прояви емоційних потреб, які особа намагається задовольнити у близьких взаєминах, зокрема і в романтичних стосунках. Серед причин емоційної залежності часто називають несприятливий дитячий досвід (НДД). Втім також існують докази того, що багато психосоціальних проблем мають сильніший зв'язок не з НДД, а з ранніми дисфункційними схемами (РДС), сформованими в наслідок НДД. Таке походження емоційної залежності добре обґрунтовується теоретично, втім досліджень ролі НДД та РДС у проявах емоційної залежності не так багато. Відтак метою нашого дослідження стало з’ясування ролі РДС як посередника між НДД та емоційною залежністю у романтичних стосунках. У дослідженні крос-секційного дизайну взяли участь 128 осіб, які на даний час або у минулому перебували у романтичних стосунках (MRageR=26; SD=9), більшість жінок (78%). Досліджувані заповнили опитувальники емоційної залежності; несприятливого дитячого досвіду (ACE) та опитувальник схем Янга. Роль РДС як посередника між НДД та емоційною залежністю з’ясовувалася за допомогою аналітичної стратегії Барона та Кенні (Baron & Kenny, 1986), використовуючи процедуру ієрархічного регресійного аналізу. Виявлено, що пережиті у дитинстві несприятливі події чи їхня кількість не передбачають, натомість такі ранні дисфункційні схеми як покинення, недовіра та некомпетентність передбачають емоційну залежність (RP2P=0,44). Пережитий досвід емоційного занедбання до певної міри визначає схему недовіри/скривдження (RP2P=0,16). Отримані результати дискутуються в контексті попередніх, обмежень даного та перспектив наступних досліджень.