Структурно-історичний аналіз архітектурної пам'ятки як основа проєктування

Abstract

Одним із сучасних напрямків проєктної діяльності проєктантів, архітекторів, дизайнерів є вивчення, збереження об’єктів культурної спадщини, зокрема архітектурних пам’яток, і у разі, й як правило, відсутності, – створення їх сучасної документації,. Метою роботи було на основі вивчення історичних довідок, архівних матеріалів, креслень та виконаних авторами обмірів, розроблених планів, фасадів, розрізів, оздоблень (двері, вікна, ніши) та макету собору, провести структурно-історичний аналіз архітектурної пам’ятки – Собору Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря, створити сучасну документацію та макет. Хрестовоздвиженський монастир розташований трохи більше як за кілометр від центру міста Полтави. Монастир нині вражає своєю величчю і красою як полтавчан, так і численних гостей міста, – кожен бачить перед собою перш за все пам’ятники архітектури і культові споруди. Заснований 1650 року, на честь перемоги повстанців над військами польських магнатів і шляхти та визволення Полтави і краю від польсько-шляхетського поневолення, поблизу міста, на високій горі, вкритій віковим лісом, з дозволу київського митрополита, відомого українського церковного діяча і письменника Сильвестра Косіва було засновано Полтавський Хрестовоздвиженський монастир, котрий стає най південнішим серед так званих городянських, тобто полкових монастирів Гетьманщини XVII століття. Очолював будівництво ігумен Лубенського Мгарського монастиря Калістрат. Перші монастирські споруди зводилися з дерева в лісовій гущавині, куди вела лише вузенька стежина. Серед ініціаторів спорудження цієї обителі були полтавський полковник Мартин Пушкар, козацький старшина Іван Іскра, міщанин Іван Крамар та інші козаки й міщани, які внесли значні пожертвування на цю справу.