Формування самоцінності молодого вчителя в умовах сучасної школи

Abstract

Реалії сучасної школи диктують стрімкий особистісний розвиток, системне вдосконалення умінь та навичок учителя. Педагог має бути амбасадором у науці, стояти на сторожі нових відкриттів, світових та вітчизняних подій, адже вести дорогою знань нове покоління можна лише за умови постійного самовдосконалення. Для людини, яка тільки починає працювати в освітній галузі в новому учнівсько-викладацькому колективі, ця подія є безперечно стресогенною. І. Кравченко, Л. Фесенко у своїй статті зазначають: «Велика кількість суб’єктивних та об’єктивних стресових чинників викликає у викладачів погіршення настрою, самопочуття, накопичення втоми, незадоволення собою, виникнення депресії", тобто молодому вчителеві доводиться знаходитися в максимально складній психологічній ситуації, він повинен виконувати свої посадові обов’язки та володіти професійними якостями не гірше своїх досвідчених колег, але одразу після вишу відповідати всім вищезазначеним критеріям непросто. Потрібно для початку мати перед собою вагомий педагогічний приклад.