Соціально-гуманістичні орієнтири перспективних ліній розвитку особистості за А.С. Макаренком

Abstract

«Метою повної загальної середньої шкільної освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності» (Закон України «Про освіту», 2016). Порівняємо з цим завданням визначення особистості в багатовимірній теорії автора, що базується на діяльнісному підході у вітчизняній психології (Т. М. Дзюба, О. Г. Коваленко, О. М. Леонтьєв, Г. С. Костюк, С. Д. Максименко, В. Ф. Моргун та ін.): «Особистість – це людина, що активно опановує і свідомо перетворює природу, суспільство і власну індивідуальність, внутрішній світ якої, має унікальне динамічне співвідношення просторово-часових орієнтацій, потребо-вольових переживань, змістовних спрямованостей, рівнів опанування досвідом і форм реалізації діяльності. Цим співвідношенням визначається свобода суб’єктного самовизначення особистості в її вчинках і міра відповідальності за їхні (включаючи й підсвідомо непередбачені) наслідки перед природою, суспільством і власною совістю».