Навчально­-реабілітаційні центри як різновид розвитку середньої освіти для дітей з особливими потребами 2011-­2017 pp.)

Abstract

У статті представлено результати аналізу історико-педагогічної літератури та нормативно-правових документів у галузі освіти історичні передумови відкриття навчальнореабілітаційних центрів (НРЦ). З’ясовано їх особливості діяльності у контексті актуальних підходів шкільної освіти для дітей з особливими потребами. Обґрунтовано актуальність проблеми розвитку навчально-реабілітаційних центрів які зумовлені освітніми потребами, складними порушеннями розвитку дітей з особливими потребами, діяльність якого передбачає здійснення комплексних реабілітаційних заходів, спрямованих на відновлення здоров’я, здобуття освіти відповідного рівня, розвиток та корекцію їх порушень. До основних завдань різних типів НРЦ належали: забезпечення права дітей із складними вадами розвитку на здобуття відповідного рівня дошкільної та загальної середньої освіти відповідно до їх можливостей, здібностей з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку; забезпечення ранньої соціалізації та підготовки таких дітей до здобуття відповідного рівня дошкільної та загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого навчальновиховного процесу в комплексі з психолого-педагогічною, медичною, фізичною, соціальною реабілітацією; формування громадянської позиції, власної гідності, готовності до трудової діяльності, відповідальності за свої дії; забезпечення системного кваліфікованого психолого-медико-педагогічного супроводу дітей з урахуванням стану їх здоров’я, особливостей психофізичного розвитку; надання реабілітаційних послуг згідно з індивідуальною програмою реабілітації дитини-інваліда; надання психолого-педагогічної допомоги батькам (особам, які їх замінюють), які виховують дітей-інвалідів, з метою залучення їх та дітей до навчально-виховного та реабілітаційного процесу. Визначено, що теоретичні основи створення навчально-реабілітаційних центрів передбачали різнотипність та універсальність. Їх особлива роль полягала у забезпеченні інноваційного розвитку вітчизняної реабілітаційної педагогіки що і було найкращим забезпеченням у навчально-виховному розвитку (корекції порушень мовлення тощо) у дітей з особливими потребами. Доведено, що їх особливості умов виховання, навчання, утримання дітей в навчально-реабілітаційних центрах визначалися гнучкою системою навчальної, виховної та корекційно-реабілітаційної роботи; створенням спеціальних умов для корекційної спрямованості навчання, виховання та подолання порушень фізичного та психічного розвитку, формування мовлення та інших психічних процесів, поліпшення стану здоров’я з урахуванням характеру порушення розвитку; здійсненням індивідуального та диференційованого підходу у навчанні та реабілітації дітей із складними вадами розвитку відповідно до особливостей навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням характеру порушення розвитку.