Людська гідність у контексті сучасного українського філософського дискурсу

Abstract

У статті визначено особливості уявлень про людську гідність у світському та християнському аспектах. Дослідивши різні групи наукових джерел (від християнських книг, думок класиків про людську гідність, світських документів до праць сучасних українських філософів), проаналізовано поняття “гідність” згідно біблійної антропології, описано реалізацію права людської гідності в старозавітному й новозавітному розумінні. Доведено, що концепція гідного життя людини втілюється у двох типах: світському і християнському як ідеалах соціальної та духовної активності. Релігія не наполягає на ідеї про вищу соціальну цінність особистості, оскільки людина оголошується залежною від волі всемогутнього Бога, але висунутий нею принцип рівності усіх людей перед Богом є своєрідною формою утвердження людської гідності. Світське розуміння гідності людини виходить з того, що людина не вийшла готовою з природи як творіння Боже, а створила саму себе як суб’єкта трудової діяльності, як мислячу й моральнісну істоту. Незважаючи на розбіжності, а подекуди й суперечності в розумінні сутнісних виявів людської гідності між світськими та християнськими контекстами, цілком очевидним для обох аспектів є розуміння того, що чільне місце повинна займати та сторона особистості, яка виявляє себе в єдності суспільного прояву та індивідуального прагнення у глибини її власної свідомості та в її бажанні вільного самовизначення і творчості як передумови утвердження власної гідності.

The article identifies the features of ideas about human dignity in secular and Christian aspects. Having studied various groups of scientific sources (from Christian books, opinions of classics on human dignity, secular documents to the works of modern Ukrainian philosophers), the concept of «dignity» according to biblical anthropology is analyzed, the realization of human dignity in the Old Testament and New Testament. It is proved that the concept of a dignified human life is embodied in two types: secular and Christian as ideals of social and spiritual activity. Religion does not insist on the idea of the highest social value of the individual, because man is declared dependent on the will of Almighty God, but his principle of equality of all people before God is a kind of assertion of human dignity. The secular understanding of human dignity is based on the fact that man did not come out of nature as a creation of God, but created himself as a subject of labor, as a thinking and moral being. Despite the differences, and sometimes contradictions in the understanding of the essential manifestations of human dignity between secular and Christian contexts, it is obvious for both aspects to understand that the leading place should be occupied by the side of the individual, which manifests itself in her own consciousness and her desire for free self-determination and creativity as a prerequisite for asserting her own dignity.