Використання книги у позаурочному вихованні в учнів основної школи потреби в самоосвіті

Abstract

У статті розглядається проблема поліпшення стану самоосвітньої діяльності учнів основної школи в умовах обмеження урочних форм організації вивчення шкільних предметів. Метою статті є обґрунтування цілісного підходу до виховання в учнівської молоді потреби в самоосвітній діяльності з книгою під час вивчення окремих тем та розділів шкільних предметів. Аналізуються види самостійної роботи учнів із книгою за ознаками кількості навчальних посібників (одно- і багатопосібникові), результатами письмового їх опрацювання (план, тези, цитування, нотатки, конспект, рецензія, анотація, реферат). Пропонується випереджаючий характер позаурочної роботи з книгою по відношенню до вивчення тем на уроках. Розкриваються особливості формування в учнів умінь знаходити і опрацьовувати книги з навчальних предметів: прийоми попереднього ознайомлення з текстом, правила читання книги, закономірності запам’ятовування її змісту. Визначені засоби визначення глибини та стійкості вияву потреби учнів у самоосвітній діяльності з книгою (спостереження за навчальною діяльністю школярів, бесіди з ними, батьками та педагогами, аналіз бібліотечних формулярів учнів). Аналізуються рівні пізнавальної самоосвітньої діяльності учнів із книгою та норми часу на їхнє виконання учнями: відтворюючі, реконструктивно-варіативні, евристичні та творчі (пошукові) самостійні роботи. Методом експертних оцінок встановлені затрати часу на самоосвітні види робіт із книгою різного рівня пізнавальної самостійності учнів. Спостереження за самостійною роботою учнів із книгою, анкетні опитування, самофотографування та хронометраж сприяли визначенню фактичних затрат учнями часу на виконання навчальних завдань за літературними джерелами. Експериментально встановлені усереднені норми витрат часу на виконання учнями різних виді самоосвітньої діяльності з книгою: читання основної та додаткової літератури, конспектування, використання літературних джерел для виконання творчих завдань.