Людська гідність у контексті сучасного українського філософського дискурсу

Abstract

У статті розкриваються деякі теоретичні аспекти розуміння людської гідності у контексті сучасного філософського дискурсу. Проаналізовано соціальні виміри пізнання людської гідності, які полягають у її реалізації в буденному житті, поведінці, професійній діяльності, ставленні до оточуючих, суспільній взаємодії. Закцентовано увагу на тому, що людська гідність є елементом мікропараметрів ціннісної структури особистості. Дається характеристика поняття «національна гідність» та її важливість у світлі сучасних суспільно-політичних кризових явищ, її тлумачення в сучасній українській філософській думці. Обґрунтовано концептуальне бачення людської гідності у контексті філософії свободи. Установлено, що гідність та свобода для українців це не просто слова - це сенс життя протягом усіх віків, боротьба за свою землю, за самостійність, за незалежність. Захист гідності є основною засадою організації суспільства, а відмова від моральних цінностей людини збіднює життя та позбавляє його сенсу. Гідність як надцінність не лише оцінюється вище від інших цінностей, вона може у деяких випадках ставити їх під сумнів і заперечувати. Нова моральна траєкторія, визначена сучасною українською філософською думкою, пов’язується з етикою гідності та утверджується шляхом переоцінки існуючих цінностей. Гідність у вищому духовному сенсі не лише постає як стандарт, виходячи з якого можна складати судження щодо інших, звичайних, цінностей, вона радикально змінює людське уявлення про суспільну значущість, у деяких випадках відкидаючи колишні ідеали.