Теорія аргументації: формальна contra неформальна логіка

Abstract

У статті представлено дослідження теорії аргументації через дві бінарні позиції, а саме формальну та неформальну логіку. Формальний підхід до теорії аргументації дає чітку структуру, формальні умови та систему аргументації, але як показує життєва практика для того, щоб переконати не достатньо мати істинні судження та формулювати правильні умовиводи відповідно до основних законів логіки. Для переконливості в своїй аргументації слід використовувати і неформальні методи, адже комунікація між людьми носить відносний, не сталий характер. Теорію аргументації на сьогодні досліджують в різних сфера життєдіяльності людини, і хоча її витоки сягають часів Аристотеля, на сьогодні цим питанням крім філософії та логіки займаються, ще й такі дисципліни як психологія, юриспруденція, політологія, філологія та багато інших. Саме це визначає той факт, що до теорії аргументації вибудовуються все нові і нові підходи її дослідження та вивчення. Традиційна теорія аргументації є формальною, і вона принципово відрізняється від сучасної, для якої теоретичних відповідей вже недостатньо, а потрібні чіткі практичні настанови. Цей розрив між теорією та практикою в науці ХІХ-ХХ століття дав можливість сформулювати неформальний підхід до теорії аргументації.

The article presents a study of argumentation theory through two binary positions, namely formal and informal logic. A formal approach to argumentation theory provides a clear structure, formal conditions, and a system of reasoning, but as life practice shows, it is not enough to convince oneself to have true judgments and to formulate correct assumptions according to the basic laws of logic. For the sake of persuasion, informal methods should also be used in their argumentation, because communication between people is relative, not permanent. The theory of argumentation is being explored in various spheres of human life today, and although its origins date back to Aristotle’s time, disciplines such as psychology, jurisprudence, political science, philology, and many others are involved in these issues in addition to philosophy and logic. This is what determines the fact that more and more new approaches to its study and study are built into the theory of argumentation. The traditional theory of argumentation is formal, and it is fundamentally different from the modern one, for which theoretical answers are insufficient and clear practical guidelines are needed. This gap between theory and practice in nineteenth-twentieth-century science has made it possible to formulate an informal approach to argumentation theory.