Еколого-естетичний аспект професійної компетентності педагога

Abstract

Порушення рівноваги між сучасним суспільством і природою, яке веде до руйнування наявних екосистем, актуалізує потребу підвищення еколого-естетичної культури людства. Становлення цього виду культури у поколінь, що зростають, сприяє гармонізації взаємодії людини і природи через виявлення їхньої єдності в процесі раціонального й емоційного пізнання, викликає «шанобливе ставлення до довкілля», проголошене Концепцією Нової української школи однією із загальнолюдських цінностей, яка повинна формуватись в учнів. Готовність педагога до формування ціннісного ставлення до природи у здобувачів освіти актуалізує еколого-естетичний аспект його професійної компетентності. Проблеми професійної компетентності педагога, визначення різних її видів, структурних елементів досліджували А.О. Деркач, І.О. Зимня, І.А. Зязюн, Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова, Л.Л. Хоружа та інші. Специфіку організації екологічного, зокрема й еколого-естетичного, виховання школярів висвітлювали Л.П. Печко, І.Ф. Смольянінов, Г.С. Тарасенко, Д.Х. Хацкевич, інші науковці.