Психофізіологічні аспекти проєктування освітнього простору

Abstract

В умовах широкого впровадження нових освітніх технологій, прискорення інформаційного та темпового режимів навчальної роботи питання оптимізації навчального процесу, підвищення його ефективності та якості набувають першочергового значення. Психофізіологічний аспект вирішення цієї проблеми полягає в аналізі, прогнозуванні та контролі педагогом низки певних параметрів навчального процесу, що здійснюється за допомогою моніторингу актуального функціонального стану учня та оцінки його психофізіологічних характеристик. Це, по-перше, врахування оптимальності обраного режиму навчання з точки зору біологічних критеріїв та його організація в «коридорі оптимального функціонального стану» учня (К. Мангіна), а по-друге, – своєчасна фіксація в нього індикаторів втоми, монотонії, емоційної напруженості, високої тривожності, різних форм стресових реакцій та інших неоптимальних функціональних станів з метою попередження пов’язаних з ними порушень когнітивної активності, зниження продуктивності навчальної діяльності, втрати інтересу до неї тощо.