Формування кореляційних зв’язків між біохімічними параметрами цукрового діабету типу 2 та захворювань печінки, як маркерів печінкової інсулінорезистентності

Abstract

Представлено результати кореляційного аналізу між біохімічними показниками цукрового діабету типу 2 та маркерами енантіостазу печінки серед населення м. Дніпро загальною кількістю 400 осіб, по 200 чоловіків та жінок. Пацієнти були поділені на дослідні вікові групи: 1 – 21-45 повних років; 2 – 46-55 повних років; 3 – 56-64 повних років; 4 – 65 повних років і старше. Визначення біохімічних маркерів вуглеводного, ліпідного обмінів і печінкового профілю проводили кінетичним, колориметричним, хемілюмінесцентним методами та методом високоефективної рідинної хроматографії. Встановлено кореляційні зв’язки, які характеризують особливості формування типів інсулінорезистентності за цукрового діабету типу 2 в чоловіків і жінок, що впливає на обмінні процеси основних енергоносіїв. Сильний прямий кореляційний зв’язок високого ступеню значущості між індексом НОМА та біохімічними показниками енантіостазу печінки свідчить про формування печінкової інсулінорезистентності в чоловіків у віці 21 роки, у жінок після 65 років. Встановлено, що у чоловіків у віці 21-45 років розвивається печінкова інсулінова резистентність зі змінами ліпідного обміну в жировій тканині, у жінок цієї ж вікової групи – інсулінова резистентність жирової тканини зі змінами ліпідного обміну в печінці. За результатами кореляційного аналізу встановлено, що найбільш уразливою ділянкою печінки за цукрового діабету типу 2 є печінкова тріада, що супроводжується підвищенням активності γ-глутамілтрансферази у 3-4 рази та сильними зв’язками високого ступеню значущості з концентрацією інсуліну, індексом НОМА. Коефіцієнт атерогенності має достовірну діагностичну значимість тільки для жінок вікових груп 21-45 років та старше 65 років, що підтверджено кореляційними зв’язками.