Концепція духовно-морального виховання у спадщині Григорія Ващенка

Abstract

Необхідною передумовою національно-державного відродження України є успішне проведення реформування вітчизняної системи освіти і виховання з орієнтацією на європейське майбутнє країни. Першочергової актуальності набирає необхідність духовно-морального вдосконалення особистості. Важливо наголосити, що епоха, в яку жив і творив Г. Ващенко, характеризувалася досягненнями Української революції 1917-1921 рр., встановленням комуністичного режиму в СРСР, загостренням міжнародних відносин, які привели до Другої світової війни, що супроводжувалося зубожінням народу, розрухою, знищенням історичних і культурних пам’яток, укріпленням комуністичної ідеології в країнах Європи. Завдяки аналізу історико-педагогічної літератури з’ясовано, що передбачаючи неминуче падіння комуністичного режиму в Україні, вірячи в постання незалежної держави, залишаючись палким патріотом своєї Батьківщини, відданим національній ідеї, використовуючи власний багатий педагогічний досвід, Г. Ващенко працює над реалізацією смисложиттєвої наукової ідеї – творенням національної української системи освіти і виховання, ключовим стержнем якої є виховний ідеал, формотворчою основою виступає висока духовність і моральні чесноти українського народу.