Технології навчання у педагогічній науці: історичний аспект

Abstract

У світовій педагогічній думці, зокрема, в Україні, продовжуються вестися дискусії щодо розуміння сутності технологій навчання. Особливо з приводу того, чи існує в природі педагогічна технологія як певний інструмент навчання й виховання, яким може оволодіти кожний педагог. У ній окреслилося дві принципові позиції. Прибічники однієї переконані, що виховання й навчання є творчими процесами, інтуїтивним осягненням світу іншої людини і відповідним впливом на цей світ. Їх опоненти доводять, що педагогічний процес має інструментальний характер. Його мета полягає у вихованні особистості із заздалегідь заданими властивостями. На сучасному етапі розвитку освіти спостерігається надзвичайно широкий спектр тлумачення поняття «педагогічна технологія». Його варіанти – «педагогічна технологія», «технологія навчання», «освітні технології», «технології в навчанні», «технології в освіті» – широко використовуються в психолого-педагогічній літературі й мають понад 300 формулювань. Педагогічна технологія є діяльнісним сценарієм, описом педагогічної роботи, моделлю системи дій педагога і учнів (студентів), які треба виконати в ході організованого навчальновиховного процесу, що приводить до запланованого результату.