|
DSpace of Korolenko Poltava National Pedagogical University >
Наукові видання >
Рідний край >
2020(1-2) >
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17323
|
| Назва: | «Ми будемо ще жити й жити…» Рецензія на збірку: Фурса Н. «…ані вирію, …ані скиту…». Полтава : Дивосвіт, 2020. 208 с. |
| Автори: | Гринь, М. |
| Ключові слова: | Фурса Наталка
рецензія на збірку
полтавські письменники |
| Дата публікації: | 2020 |
| Короткий огляд (реферат): | Кожному з нас неодноразово доводилося чути або ж і самому говорити, що книгу прочитав на одному подиху. Було й у мене так. Доки не потрапила до
рук збірка поезій Наталки Фурси «…ані вирію, …ані
скиту». Скажу відверто: перечитав її тричі. А після
цього ще неодноразово повертався. Кожен раз із неабияким задоволенням. Але жодного разу не зробив це
на одному диханні. Навпаки, нове прочитання було
більш вдумливим, із глибшими емоціями, подеколи болісним. Читав по одному-два вірші. Інколи – три. Робив
перепочинок. Часто із заплющеними очима. А в голові
«прокручував» прочитане й перечитане. Навіть згадав
Тичинине: «О, скільки у природи немудро-мудрих
літер! О, скільки у людини невміння прочитать…» Та
й сама Наталка Фурса в тон цих геніально-філософських рядків додає своє запитально-риторичне: «Чи
втішить жнивами насіння свого сівача? Чи вродить
воно…» Бо час «пером пошматований вщент». |
| Опис: | Гринь М. «Ми будемо ще жити й жити…»
Рецензія на збірку: Фурса Н. «…ані вирію, …ані скиту…». Полтава : Дивосвіт,
2020. 208 с. // Рідний край : альм. Полтав. нац. пед. ун-ту. / голов. ред. М. І. Степаненко ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2020. - № 1-2 (42-43) –С. 211-214. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/17323 |
| Розташовується у зібраннях: | 2020(1-2)
|
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.
|
