Специфіка дитячо-батьківських стосунків у родинах, які виховують дітей з вадами

Abstract

Проблема дитячо-батьківських стосунків у сучасній психології є однією з найактуальніших. Це обумовлено впливом мікросоціальних умов на процес формування особистості дитини та її соціалізації. Характер сімейних стосунків визначає особистісний розвиток людини та обумовлює успішність соціалізації особистості дитини. Соціальна адаптація дітей з комплексними порушеннями розвитку безпосередньо залежить від батьківської поведінки. Недоліки пізнавальної діяльності дитини перешкоджають становленню її повноцінної взаємодії з батьками, що ускладнює засвоєння соціального досвіду, формування способів міжособистісного спілкування, гальмує емоційний розвиток [1; 3]. Особливості взаємин дитини з вадами розвитку із оточуючими є вторинними ускладненнями основного дефекту та більше піддаються корекції, ніж первинні порушення.