Інтерпретація фольклорних елементів у поемах Олени Пчілки

Abstract

У творчому доробку Олени Пчілки є кілька поем, тематика й проблематика яких свідчить про те, що її передусім цікавили яскраві біблейські образи сміливих жінок та видатні особистості з історичного минулого українського народу. З погляду творчого використання фольклорних елементів цікавими є дві поеми - “Козачка Олена” (1883) та недрукований твір “Орлове гніздо (приблизно 1892). Поема “Козачка Олена” з'явилася друком в альманасі “Рада” за 1884 рік. Того ж року її передрукувала галицька газета “Діло”. Уривки з поеми ввійшли до збірки “Думки-мережанки”. Цей поетичний твір свого часу не був належно оцінений критикою. Дослідники обмежилися поверховим аналізом поеми. У той же час цей по-справжньому оригінальний твір був “явищем цікавим” передусім своєю проблематикою та яскравим образом жінки-патріотки. Можна сказати, що Олена в певному сенсі є спадкоємницею дівчини-патріотки Марини Лисенко, яку вивів М. Костомаров у романтичній трагедії “Переяславська ніч” (1841). Тому козачка Олена явно вирізняється серед жіночих образів, які звикли страждати та гірко ридати, зраджені коханими чи покинуті милими дружинами, що вирушили на війну. Героїня поеми Олени Пчілки є міцною, непохитною натурою, що зуміла глибоко заховати у своєму серці і горе, і зраду милого. Олена підтримує прагнення свого колишнього любого збиратися у військовий похід, а не залишатися вдома біля дружини. Особливої уваги заслуговує ще не друкована поема “Орлове гніздо”, окремі уривки з якої публікувалися в “Рідному Краї” (№ 39, 1910) та згодом у журналі “Соціалістична культура” (№10, 1990). Нині відділ текстології та рукописів Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України готує повне видання цього твору. Поема надзвичайно цікава своєю проблематикою. “В сій поемі вся моя душа! Кращого я вже нічого не напишу”, - зізнавалась авторка. Високої думки про поему була Леся Українка, котра в листі до матері писала: “Про твою поему я давно була тієї думки, що її гріх “маринувати”, - посилай лисам не гаючись! Я певна, що Старицькі своїм “Мазепою” не переважать твого “Орлового гнізда”, бо, на мою думку, се найкращий з твоїх поетичних творів...”. У поемі розповідається про одну з найболючіших й найтрагічніших сторінок нашої історії - визвольну боротьбу козаків за незалежність України під проводом гетьмана Петра Дорошенка в XVII столітті. Олена Пчілка чи на вперше в українській літературі вивела образ гетьмана-патріота, який насправді прагнув самостійності для своєї держави, був хорошим дипломатом і талановитим стратегом. У поемі “Орлове гніздо” Олена Пчілка порушила також проблему насильної депортації передових діячів України в Росію, яку згодом виразніше окреслила у своїй драмі “Бояриня” Леся Українка. Це торкнулося й Петра Дорошенка, якого після поразки його війська примусово переселили в село Ярополче під Москвою, де він і помер. Фольклоризм творів Олени Пчілки дає можливість побачити її становлення як письменниці нової літературної епохи. У її поетичній творчості присутні різноманітні елементи фольклору, які авторка намагається переосмислювати, по-новому інтерпретувати, доповнювати. Олена Пчілка, попри безпосереднє використання народнопісенної форми та поетики, органічно вплітає в канву своїх поем фольклорні мотиви, символи, атрибути, які є ледь помітними, глибинними, з авторським наповненням.