Організаційна й академічна автономія Харківського імператорського університету (1804–1835 рр.)

Abstract

Висвітлено особливості розвитку організаційної й академічної автономії Харківського імператорського університету у 1804–1835 рр. Показано, що упродовж означеного періоду динаміка процесу автономізації університету характеризується зниженням самостійності. Доведено, що протягом 1804–1814 рр. для закладу характерний високий рівень кадрової (призначення й звільнення викладачів і чиновників, підготовка професорів), управлінської та просвітницької (відкриття шкіл, пошук учителів, написання підручників, залучення місцевих коштів на освітні потреби), викладацької (вільний вибір викладачами джерел для підготовки до занять, високий рівень академічних свобод), видавничої (вихід друком у власній типографії друкованих праць) і студентської автономії. Проаналізовано причини зміни ставлення до вишу та його самостійності після 1815 р. (новина про вбивство німецьким студентом викладача історії, як наслідок – побоювання з боку Міністерства народної освіти вільнодумства молоді, втручання в життя університету, розкол суспільства на прихильників і противників самостійності вишів). Висвітлено події, що стали закономірними для того часу: наступ уряду й найреакційніших діячів (О. Стурдза, М. Магницький, Д. Рунич, І. Лаваль та ін.) на вищу освіту й на університетську автономію, ігнорування положень демократичного статуту 1804 р., вихід друком у періодичних виданнях статей, спрямованих проти самостійності університетів; звільнення кваліфікованих викладачів, зниження якості вищої освіти тощо. Схарактеризовано рівень організаційної й академічної автономії у 1815–1835 рр. (підпорядкування адміністрації університету попечителю, який тепер контролював усі питання функціонування вишу; введення строгої цензури; обмеження свободи викладання; від’їзд іноземних професорів за кордон; нестача викладацьких кадрів; зверхнє ставлення до студентів; втрата інших привілеїв тощо). Показано роль академічних свобод у розвитку особистості студента (самопідготовка здобувачів вищої освіти, фундаментальна професійна підготовка, повага до академічних чеснот, почуття вдячності університету).