Мистецький метод архітектора-універсала В. Городецького: загально-оцінний огляд

Abstract

Представник української архітектури кінця XIX – початку XX століття Владислав Городецький залишив значний внесок у розвиток різних напрямів вітчизняного зодчества. У своїх архітектурних роботах він виступав прихильником нового стилю – модерну, розглядаючи художньо-стилістичні аспекти своїх творінь у поєднанні з архітектурно-будівельною технікою. Однак, як стверджують сучасні дослідники творчості Владислава Городецького, повороти в його еволюції від раннього модерну до ретроспективних і раціональних тенденцій, а потім до конструктивізму є результатом впливу навколишньої архітектурної атмосфери. У них слід убачати не стільки невизначеність формально-стильових уподобань, скільки відгук на мінливі суспільно-культурні запити, активне сприйняття нових імпульсів, щире прагнення бути сучасним, тобто відображати дух свого часу. Художня сторона творчості талановитого зодчого часто поєднувалася з інженерною, при цьому утилітарні споруди він розглядав як рівноцінні складові мистецтва архітектури.