Язичницькі культи у сучасному поховальному обряді

Abstract

Процес дослідження даної теми та прослідковування еволюції та інтеграції двох релігій на території сучасної України дає змогу дізнатися більше про нашу культуру, про її незвичайність та унікальність. Йдеться про проблему змішування двох релігій на протязі більше ніж десяти століть. Найдавнішим поховальним обрядом було спалення тіла небіжчика. Особливо розповсюдженим воно було на Лівобережній Україні. Як зазначає В. Скуратівський, до нас дійшли описи поховального процесу Київської Русі, які написав арабський письменник Ібн-Фадлан про похорон багатого купця. Десять днів тривало прощання з покійником, після чого тіло спалили. Коли ж чужинець, для якого ці обряди були за дивину, поцікавився, навіщо, так чинять, то русин, що організував похорон, відповів: «Ви, араби, нерозумний народ – найдорожчу і найшановнішу людину кидаєте в землю, де її поїдає звірина та черва. А ми палимо її в один захід, так що вона одразу потрапляє в Рай». Такі поховання робили на пагорбах, а коли їх бракувало – живосилом насипали землю, громоздили хмиз, поверх якого ставили труну й підпалювали. Після цього рештки присипали піском і перемішували з червоною глиною.