Освітній гендер: особливості навчання та виховання жінок на Русі

Abstract

Із прийняттям християнства на Русі розпочалися системні перебудови в освітньокультурному просторі. Поняття «ученої особистості» стало вимогою часу, адже князівській знаті були потрібні освічені люди як для ведення міждержавних справ, так і для поширення грамоти серед широких мас населення. У даному контексті на особливу актуалізацію заслуговує проблема дослідження витоків та особливостей жіночої освіти та виховання, адже представниці слабкої статі часто були першими радниками своїх чоловіків-князів, а інколи перебирали й на себе повноваження управління державою. Традиційно становлення жіночої освіти, як системного явища на українських землях датують кінцем ХІ століття (1086 р.), коли онука Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна (в літературі її часто називають Янкою – В. М.) відкрила при Андріївському жіночому монастирі в Києві перше в Європі жіноче училище для виховання жінок із шляхетних родів.