«Під охороною славної армії»: студенти Полтавського педінституту після звільнення з Третього Рейху

Abstract

Проблема переміщених осіб особливо гостро постала у ході воїн ХХ століття. Україна стала державою-донором для насичення трудового голоду воюючої Великої Німеччини. Українці повинні були компенсувати відтік робочої сили до лав Вермахту. Метою даного дослідження є аналіз долі полтавських студентів-остарбайтерів після звільнення з німецького полону. Хронологічні межі статті охоплюють період з зими 1945 (часу перших заміток про звільнення) до 1953 року – дати, коли кількість автобіографічних згадок про трудове минуле в Німеччині у часи війни досягла нуля. Географічні межі публікації первинно пов’язані з європейськими країнами, куди відправлялися завербовані студенти (в основному Австрія, Німеччина та Польща), вторинно – з Полтавщиною та обласним центром як місцем повернення, а також іншими населеними пунктами, де довелося «кочувати» молоді на шляху до Полтави.