Поняття «повсякдення» та його смислове наповнення: історіографічний огляд

Abstract

У статті проаналізовано головні підходи до визначення поняття «повсякденність» та його змістового наповнення в гуманітарних науках. Встановлено, що початок активного осмислення цієї наукової категорії припадає на середину – другу половину ХХ століття. Це пов’язано з загальною тенденцією антропологізації гуманітарних наук, яка відбувається в цей час. Відзначено, що єдиного підходу до розуміння цього поняття на сьогодні не вироблено. З’ясовано, що значний внесок в дослідження повсякдення як філософської та соціологічної категорії зробили Альфред Шюц, Томас Лукман, Пітер Бергер, Норберт Еліас, які затвердили за повсякденням статус дефініції визначальної для розуміння соціального буття людини і проаналізували смислове наповнення цього поняття. Визначено, що повсякдення є предметом історичних і культурологічних студій, а науковці, котрі працюють в цьому напряму, попри розбіжності в розумінні того, чим є історія та культура повсякденності, спільні в думці, що головним об’єктом їхніх досліджень виступає життя людини.