Про руйнування трансценденталізму в сучасній світовій культурі як однієї з головних ознак її кризи

Abstract

З гори початку XXI століття можна спостерігати, що однією з найважливіших закономірностей розвитку світової культури є протистояння Духу наживи і Духу благочестя, яке ніколи не припинялось дві з половиною тисячі років. Під Духом наживи ми розуміємо своєрідну ментальність, найважливіші цінності якої складають домінуючі теми «наживи», «багатства», «добичі», «чуттєвих задоволень», «еросу» і «фізичної сили». Вони окреслюють межу ціннісно-мисленєвого простору цього типу ментальності, і складають своєрідну систему координат, яка цілеспрямовує мислення, намагання і діяльність людей. Історично Дух наживи сформувався на ранніх стадіях первинного суспільства, і по мірі його збагачення набував подальшого розвитку і укріплення в найбільш розвинутих стародавніх цивілізаціях. Коли люди охоплені спрагою збагачення і здобичі, то вони зануряються у мінливу екзистенціальну реальність, в якій неможливо мати будь-які тверді підстави, на що можна було б спертись у житті.