Володимир Іванович Вернадський про кристалографію як науку

Abstract

За визначенням Володимира Івановича Вернадського «кристалографія займається вивченням законів твердого стану матерії» (так він писав у 1903 році). Формулювання дуже узагальнене. Закони твердого стану матерії досліджують багато наук. Вернадський уточнює: мова йде про однин з розділів фізики, який, окрім твердого, вивчає газовий і рідкий стан речовини. Такий підхід до кристалографії був новий. Як писав Вернадський, «...історично кристалографія розвивалася абсолютно незалежно від фізики: зв’язки її з іншими фізичними науками до цих пір не увійшла до наукової свідомості». Кристали постійно привертали людей своїм зовнішнім виглядом: правильними гранями, досконалістю форм. Хороший кристал – прекрасна геометрична фігура. Саме цим його завжди відрізняли від інших – «безформних» – природних утворень. Стародавні греки спочатку виділили лід (кристаллос). Потім так назвали прозорий твердий різновид кварцу (по-російськи – гірський кришталь, тобто кристал). Пізніше кристалами почали називати будь-які природні «камені», що мають геометрично правильну форму. Про народження таких каменів складали легенди.