Неозначені займенники в лексико-граматичній системі української мови

Abstract

Монографія Ірини Дудко, що недавно прийшла до читача, присвячена дослідженню семантичної, граматичної природи неозначених займенників, які утворюють окрему, до того ж самодостатню, підсистему в системі прономінативних слів. Авторка детально і кваліфіковано схарактеризувала семантичні, граматичні та функційні властивості обмеженої щодо кількісного складу групи слів, які репрезентують загальне значення предметності, атрибутивності, фокусують у своїй семантичній структурі цілий світ. Вона подала вичерпну інформацію про міграційні процеси в системі займенникових слів. Висловлені дослідницею міркування стосовно власне мовної й когнітивної сутності категорії означеності – неозначеності варті високої оцінки. Насамкінець зазначимо, що перед нами ґрунтовне й виконане на високому рівні наукове дослідження. Обраний І.В. Дудко семний аналіз системи “неозначені займенники”, її трьох основних підсистем (“фіксовано-неозначені займенники”, “нефіксовано-неозначені займенники”, “напівнеозначені займенники”) та всіх компонентів цих підсистем можна вважати оптимальним і таким, що відповідає сучасним тенденціям лінгвістики. Положення й висновки монографії мають значення для подальшого розвитку семасіології, функційної граматики – цих важливих царин сучасної лінгвістики.