DSpace
 

DSpace of Korolenko Poltava National Pedagogical University >
Наукові видання >
Рідний край >
2019(2) >

Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/16076

Название: «А мене село не відпускає...»: образ малої батьківщини у віршах Лідії Віцені
Авторы: Подрига, В.
Ключевые слова: Віценя Лідія
образ села
художній образ
літературний образ
Issue Date: 2019
Краткий осмотр (реферат): Кожен українець, де б і як довго не мешкав, відчуває нерозривний зв’язок зі своїм селом, містом, краєм, бо, як писав Василь Симоненко в поезії «Люди – прекрасні…», рідна земля міцно тримає, окрилює, спонукає діяти. І не лише його одного. Це ж саме можна сказати й про Т. Шевченка, П. Куліша, І. Франка, Лесю Україн - ку, П. Тичину, М. Рильського, В. Сосюру, Л. Костенко, ї Н. Хоменко, П. Скунця, В. Мирного, М. Булаха, М. Казидуба та ін., хто в художніх творах мовить про ті куточки України, до яких із дитинства душею прикипів навічно. У постійному внутрішньому діалозі з батьківським краєм, улюбленою Дібрівкою, що на Миргородщині, перебуває й сучасна полтавська письменниця та журналістка Лідія Віценя.
Описание: Подрига В. «А мене село не відпускає...»: образ малої батьківщини у віршах Лідії Віцені / В. Подрига // Рідний край : альм. Полтав. нац. пед. ун-ту. / голов. ред. М. І. Степаненко ; Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2019. - № 2 (41). – С. 234-236.
URI: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/16076
Appears in Collections:2019(2)

Files in This Item:

File Description SizeFormat
60.pdf128,94 kBAdobe PDFView/Open
View Statistics

Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

 

Valid XHTML 1.0! DSpace Software Copyright © 2002-2010  Duraspace - Feedback