Переклади і переспіви романсу Євгена Гребінки “Очі чорнії” у творчості Юрія Татаренка

Abstract

Своєрідним було життя армійських офіцерів у колишньому Радянському Союзі, їх увесь час перекидали з гарнізону в гарнізон. Тільки начебто обживеться сім’я на одному місці, як їх батька з якихось міркувань направляють продовжувати військову службу зовсім у протилежний кінець країни. І так усе життя вони проводили “на валізах”. Повертаючись через 15-20 років в Україну, такий офіцер і його сім’я робилися вже “русскоязычными”. Життя лейтенанта Пилипа Татаренка не було винятком. Після закінчення військового училища в Україні почалося “вивчення” ним несходимої географії Союзу. Де тільки не служив?! Весна 1927 року в Татарстані стала для його сім’ї знаковою - народився первісток. Хлопчика назвали Юрієм. Потім були й інші військові містечка. Війна застала сім’ю Татаренків в Україні. Батько - кадровий офіцер - із перших днів на фронті, а матір із сином та донькою були евакуйовані в Середню Азію. Тут Юрій закінчив десятирічку; а 1943 року, коли йому виповнилося 17, був призваний до лав Червоної Армії. Улітку 1945 року батько і син повертаються додому в Київ. Пилип Дмитрович ще деякий час продовжував нести військову службу, а Юрій, не роздумуючи, вступив на літературний факультет Київського педагогічного інституту. Здійснилося омріяне ще з шкільних років бажання стати журналістом і поетом. Захопленням Юрія Пилиповича були перекладацтво і поетична творчість. Чудові переклади віршів О.С. Пушкіна, інших російських поетів-піснярів, старовинних російських романсів свідчать про непересічиість його хисту до цієї справи. Одним із кращих перекладів справедливо вважається український варіант романсу “Грона пахучі акації білої”. Збігли роки, та не вихолов творчий запал Юрія Татаренка. Вийшовши на заслужений відпочинок, він не полишив своїх уподобань, продовжував займатися літературною і громадською діяльністю. А лебединою його піснею став всесвітньо відомий романс на слова українського письменника-класика Є.П. Гребінки “Очі чорнії”. Чому саме цей твір привернув його увагу? Справа в тому, що від самого опублікування тексту і першого варіанту музичного супроводу до нього (1843), не дивлячись на визнання і широку популярність, навколо романсу склалося багато різночитань й інших нез’ясованих, а то й сумнівних питань. Юрій Пилипович присвятив установленню істини не один рік наполегливих наукових пошуків. Фонди провідних бібліотек Києва, Москви, Ленінграда, фонди державних архівів і приватних музичних колекцій - ніщо не лишилося поза увагою допитливого дослідника. 2008 року романс “Очі чорнії” вперше за 165 років був виконаний зі сцени українською мовою нашим співаком і композитором-гітаристом Ігорем Петровичем Якубовським. Світлій пам’яті невтомного трудівника на журналістській і поетичній ниві присвячуємо публікацію його лебединої пісні - один із кращих переспівів поетики романсу “Очі чорнії”.