Белігеративні ландшафти Поділля як об’єкти розвитку рекреації та туризму

Abstract

Белігеративні ландшафти стали є частиною етнокультурних ландшафтів і завжди відрізнялися національною самобутністю. У багатій історико-культурній спадщині України вагоме значення мають белігеративні оборонні ландшафтні комплекси – фортеці, замки, оборонні монастирі, храми, міські укріплення. Ландшафтів Поділля фортечно-замкового типу ще у XIV ст. у рівні розвитку фортифікацій були на рівні з європейськими. До цього часу збереглися різновікові чисельні й своєрідні ландшафтні комплекси військового походження: укріплені городища, оборонні вали і рови, кургани, окопи, вирви від вибухів, ДЗОТи, бліндажі; на десятки кілометрів тягнуться укріплені лінії. Їх можна зустріти на всіх континентах у межах будь-якої природної зони, навколо міст і сіл, на полях і в лісах [3].