Біоекологічні особливості найбільш поширених отруйних лучних рослин околиць м. Полтави

Abstract

Удосконалена система землеробства, хімізація сільського господарства, зменшення площ природних лучних фітоценозів у свій час значно скоротили кількість випадків і масовість отруєнь тварин і населення рослинами. Разом з тим економічна нестабільність галузі практично припинила створення сіяних і поліпшення штучних сінокосів і пасовищ, а це примушує звертатися за зеленими кормами до природних луків як великі господарства так і кожного пересічного селянина. Наявність отруйних рослин в лучних травостоях сінокісного призначення, на пасовищах та в місцях де можливий контакт їх з людиною і тваринами в межах міста і на його околицях, підсилює непридатність до використання цих територій по призначенню, може викликати важкі їх отруєння, що часто приводять до патологічних змін або смерті.