Психологічні закономірності духовної детермінації характерологічного розвитку в юнацькому віці

Abstract

Статтю присвячено висвітленню результатів емпіричного дослідження впливу духовних детермінант на процес гармонізації характеру особистості в юнацькому віці. Автором здійснено ретельний теоретичний аналіз поняття «характер особистості» у філософських, духовно-релігійних і науково-психологічних підходах; визначено компоненти структури характеру (духовно-моральний, морально-комунікативний, інтелектуально-креативний, емоційно-почуттєвий, вольовий, психосоматичний) та їх змістові конструкти (альтруїзм – егоїзм, чесність – лицемірство, терплячість – слабовілля, відповідальність – екстернальність, креативність – ригідність, доброзичливість – агресивність, емпатія – індивідуалізм, організованість – імпульсивність, самоконтроль – слабовілля, оптимістичність - песимістичність, упевненість – тривожність, стресостійкість - невротичність), а також критерії гармонійності характеру (моральна вихованість – невихованість; урівноваженість – неврівноваженість; сила характеру – безхарактерність, цілісність – неповнота), і рівні гармонійності характеру (дисгармонійний характер, потенційно дисгармонійний, адаптований і гармонійний характер). Обґрунтовано духовно-моральнісний науковий підхід до гармонізації характеру в юнацькому віці. У статті наведено результати емпіричного дослідження особливостей духовної детермінації гармонізації характеру сучасної молоді. Експериментально доведено, що духовний розвиток особистості зумовлює гармонійність її характеру. У статті представлено зміст авторської програми гармонізації характеру шляхом духовно-моральної самоактуалізації особистості. Презентований у статті інноваційно-психологічний спецкурс спрямований на гармонізацію характеру старшокласників та студентів шляхом духовно-моральної самоактуалізації. Він поєднує лекції, самоаналіз, дискусії, рольові ігри й може застосовуватись в роботі з учнівською молоддю.