Вплив рухової активності на фізіологічний стан учнів

Abstract

Необхідною умовою гармонійного розвитку особистості школяра є достатня рухова активність. Останні роки в силу високого навчального навантаження в школі і вдома та й з інших причин у більшості школярів відзначається дефіцит у режимі дня, недостатня рухова активність, яка обумовлює появу гіпокінезії, яка може викликати ряд серйозних змін в організмі школяра. Дослідження гігієністів свідчать, що до 82-85% денного часу більшість учнів знаходиться в статичному положенні (сидячи). Навіть у молодших школярів довільна рухова діяльність (ходьба, ігри) займає тільки 16-19% добового часу, з них на організовані форми фізичного виховання припадає лише 1-3%. Загальна рухова активність дітей з приходом до школи падає майже на 50%, і понижується від молодших класів до старших. Встановлено, що рухова активність у старшокласників менша, ніж у школярів середніх класів. Рухова активність у вихідні і канікулярні дні більша, ніж у навчальні. Відзначено зміну величини рухової активності в різних навчальних чвертях. Рухова активність школярів понижується узимку, а навесні і восени вона зростає. Школярам не тільки доводиться обмежувати свою природну рухову активність, але і тривалий час підтримувати незручну для них статичну позу, сидячи за партою або навчальним столом [1].