Інноваційна особистість як суб’єкт подолання проблем інноватики в сучасній освіті

Abstract

У державній Програмі «Вчитель» вказано: «...ліквідувати розрив між змістом педагогічної освіти і досягненнями педагогічної науки та практики, здійснювати наукове супроводження інноваційних технологій» [7]. Сучасна освіта стає все складнішою системою, і їй доводиться діяти у світі, що змінюючись динамічно, виставляє їй усе більші рахунки-вимоги до усіх, без винятку, учасників освітнього процесу, а особливо – до педагогів закладів освіти. Досвід модернізації показує: коли педагог не стає щонайактивнішим суб’єктом змін, нової практики, то про які зміни взагалі може йтися. «Професійна діяльність вчителя неповноцінна, якщо будується виключно як відтворення одного разу засвоєних методів роботи. ...неповноцінна не тільки тому, що в ній не використовуються об’єктивно існуючі можливості для досягнення вищих результатів освіти, але й тому, що не сприяє розвитку особистості самого педагога. Без творчості немає майстра» [2].