Джерела феномену народного петриківського розпису

Abstract

З’ясовано, що народний петриківський декоративний розпис як складова українського народного декоративно-прикладного мистецтва сягає своїм корінням часів Трипілля, зародившись у вигляді селянського хатнього малювання – стінопису. Упродовж віків в Україні формувалися різноманітні школи декоративного розпису, однак найкраще зберігся і розвинувся саме петриківський декоративний розпис. Встановлено безперервність духовного зв'язку між поколіннями українського народу, яка забезпечувалася функцією тяглості-контакту з власною землею і давала можливість розвиватися на основі знань, набутих від пращурів, що засвідчувалося в народному мистецтві й стало його основним джерелом. Висвітлено природоцентристські філософські засади петриківського декоративного розпису, що заключаються у глибокій любові, обожествлінню й поклонінню українця рідній природі, у якій черпають своє натхнення народні майстри.